- примовкнути
- [приемо/ўкнутие]
-ну, -неиш; мин. -о/ўк, -о/ўкла і -нуў, -нула; нак. -ние, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
примовкнути — див. примовкати … Український тлумачний словник
примовкнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
примовклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до примовкнути … Український тлумачний словник
замовкати — замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати,… … Словник синонімів української мови
затихати — I = затихнути (про звуки, шум тощо переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути,… … Словник синонімів української мови